Якщо помічена схильність школяра до аутоагресивних дій, наступні поради допоможуть змінити ситуацію:

1. Уважно вислухайте підлітка. Докладіть усіх зусиль, щоб зрозуміти проблему, приховану за словами. 2. Оцініть серйозність намірів і почуттів дитини. Якщо він вже має конкретний план - йому терміново потрібна допомога. 3. Оцініть глибину емоційної кризи. Помічайте деталі. Наприклад, якщо людина, яка перебувала в стані депресії, раптом починає проявляти бурхливу діяльність, - це може бути підставою для тривоги. 4. Уважно поставтеся до всіх, навіть самих незначних образ і скарг. Не нехтуйте нічим зі сказаного. Підліток може не давати волю почуттям, приховуючи свої проблеми, але в той же час перебувати в стані глибокої депресії. 5.Не бійтеся прямо запитати дитину, чи не думає він (або вона) про самогубство. Часто підліток буває радий можливості відкрито розповісти про свої проблеми.

Батькам:

1) ні в якому разі не залишати невирішеними проблеми, що стосуються збереження фізичного та психічного здоров'я дитини; 2) аналізувати разом з сином або дочкою кожну важку ситуацію; 3) вчити дитину з раннього дитинства приймати відповідальність за свої вчинки і рішення, передбачити наслідки вчинків. Сформуйте у нього потребу шукати відповіді на запитання: "Що буде, якщо ..."; 4) виховувати в дитині звичку розповідати батькам не тільки про свої досягнення, а й про тривоги, сумніви, страхи; 5) не спізнюватися з відповідями на його питання з різних проблем фізіології; 6) НЕ іронізувати над дитиною, якщо в якійсь ситуації він виявився слабким фізично і морально, допомогти йому і підтримати його, вказати можливі шляхи вирішення виниклої проблеми; 7) обговорити з ним роботу служб, які можуть надати допомогу в ситуації, пов'язаної з ризиком для життя;

8) записати відповідні номери телефонів;записати свої робочі номери телефонів, а також номери телефонів людей, яким батьки самі довіряють.