Компетенція практичного психолога в роботі з дітьми у ситуації виявлення насильства

Як боротися з булінгом: поради для дітей

Основні правила безпечної роботи в інтернеті. НУШ. Дистанційне навчання....

Вплив паління на здоров'я людини

 

Якщо помічена схильність школяра до аутоагресивних дій, наступні поради допоможуть змінити ситуацію:

1. Уважно вислухайте підлітка. Докладіть усіх зусиль, щоб зрозуміти проблему, приховану за словами. 2. Оцініть серйозність намірів і почуттів дитини. Якщо він вже має конкретний план - йому терміново потрібна допомога. 3. Оцініть глибину емоційної кризи. Помічайте деталі. Наприклад, якщо людина, яка перебувала в стані депресії, раптом починає проявляти бурхливу діяльність, - це може бути підставою для тривоги. 4. Уважно поставтеся до всіх, навіть самих незначних образ і скарг. Не нехтуйте нічим зі сказаного. Підліток може не давати волю почуттям, приховуючи свої проблеми, але в той же час перебувати в стані глибокої депресії. 5.Не бійтеся прямо запитати дитину, чи не думає він (або вона) про самогубство. Часто підліток буває радий можливості відкрито розповісти про свої проблеми.

Батькам:

1) ні в якому разі не залишати невирішеними проблеми, що стосуються збереження фізичного та психічного здоров'я дитини; 2) аналізувати разом з сином або дочкою кожну важку ситуацію; 3) вчити дитину з раннього дитинства приймати відповідальність за свої вчинки і рішення, передбачити наслідки вчинків. Сформуйте у нього потребу шукати відповіді на запитання: "Що буде, якщо ..."; 4) виховувати в дитині звичку розповідати батькам не тільки про свої досягнення, а й про тривоги, сумніви, страхи; 5) не спізнюватися з відповідями на його питання з різних проблем фізіології; 6) НЕ іронізувати над дитиною, якщо в якійсь ситуації він виявився слабким фізично і морально, допомогти йому і підтримати його, вказати можливі шляхи вирішення виниклої проблеми; 7) обговорити з ним роботу служб, які можуть надати допомогу в ситуації, пов'язаної з ризиком для життя;

8) записати відповідні номери телефонів;записати свої робочі номери телефонів, а також номери телефонів людей, яким батьки самі довіряють.

Як помітити аутоагресивну поведінку

Інформація для педагогічних працівників та батьків

Як помітити аутоагресивну поведінку

Зовнішній вигляд та поведінка:

        - тужливий вираз обличчя;

        - зменшення мімічних виражень;

        - тихий монотонний голос;

        - уповільнене мовлення (або прискорене, експресивне);

        - стислість (або відсутність) відповідей;

        - загальна рухова загальмованість (або рухове збудження);

        - голосіння (або схильність до ниття);

        - бездіяльність, нерухливість.

Емоційні порушення:

        - нудьга, смуток, туга, пригніченість, похмурість, злісність, дратівливість, буркотливість;

        - неприязне, вороже ставлення до оточуючих, відчуття ненависті  до благополуччя оточуючих, відчуття фізичної незадоволеності;

        - байдуже ставлення до себе, оточуючих, відчуття безчуттєвості, тривога безпредметна (невмотивована) або тривога предметна (мотивована), очікування непоправної біди, страх невмотивований або вмотивований;

        - туга як постійний фон настрою, туга з відчуттям відчаю, безвиході, депресія;

      - поглиблення похмурого настрою при радісних подіях    навколо;

Оцінка життя:

        - песимістична оцінка свого минулого;

        - вибіркові спогади неприємних подій минулого;

        - песимістична оцінка свого теперішнього стану;

        - відсутність перспектив у майбутньому;

Взаємодія з оточуючими:

        - уникнення контактів з оточуючими або прагнення до контактів, пошуки співчуття, звернення до лікаря за допомогою;

      - егоцентрична спрямованість на свої страждання,  капризування;

Вегетативні порушення:

        - сльозливість, розширення зіниць, сухість в роті ("симптоми сухого язика", тахікардія, підвищення АТ;

        - відчуття стисненого дихання, недостатності повітря, кому в горлі, головні болі, безсоння або підвищена сонливість або відсутність відчуття сну;

        - відчуття фізичної важкості, душевного болю в грудях (те ж в інших частинах тіла);

        - закрепи, зміна ваги, зниження апетиту або відчуття "їжі без смаку";

        - зниження лібідо, порушення менструального циклу (затримка). 

Динаміка стану протягом доби:

        - покращення або погіршення стану ввечері.